Інколи деяких людей ненавиджу...
Розказали мені вчора таку історії(старший менеджер):
Вийшли дивитись салют на дах. Класно. А потім якийсь хлопець стрибнув з даху... і потім фраза яка мене просто вбила - "свято зіпсував"...за це і ненавиджу бридких егоістичних тварин...

все немає часу...набридло вже. відкладаю всю цю безглузду роботу, запишу хоч хронологію безглуздого життя.
Вирішив змінити трохи обставини...поіхав за Київ. Щось переплутав з часом і приіхав еоли вже було темно... йти до убогої хатинки десь 4 км, по лісу і в ночі. Набрався стільки вражень. Навіть глюки почалися, злякався не по-детскі...
Потім стара знайома мене здивувала... я думав чому вона така "до біса розуміюча"... а виявилося що в неї інтимні проблеми. Шкода якось, і шкода що мене можуть терпіти і розуміти лише такі люди...
Ну а вчора, точніше сьогодні в ночі мене добили. Дівчина-суіцид, написала мені вночі дивні речі, запропонувала масовий суіцид... щоб ніхто не зміг "спасувати". ідея рятуюча, але зможу я хоч так? при наймні заінчую свої справи, а там побачимо на що нас вистачить

Дивився фоти з "дітей ночі"...
мене охопив жах

Вихідні вийшли занадто позитивні...
все як завжди, чорне і мрачне, але чомусь сприймається інакше. може щось не те з*їв...ось.
П*ятниця чудова, чудові дівчата. в Субботу духовне піднесення... а в неділю мене просто добили. прийшла цивільна Маша, принесла мені ноти, вчила грати на фортопіано... поки головна проблема, що я дуже напружений, не можу грати без напруження... але з*явилося бажання і це головне. чекаю не дочикаюся поки прийду додому і сяду на підлогу перед синтезатором.

З.І. Климт Густав, як дань дивному настрою...

Чого можна чекати від людей? Лише зради і болю…
Ненавиджу…

багато хто перебрався сюди... я мабудь шо не збираюся, але щось сказати завжди є...